Галина Мирослава Народилась у Червонограді Львівської області, де й закінчила школу.
Випускниця Московського державного університету ім. Ломоносова,
механіко-математичний факультет.
Авторка двох книг поезій: "Світів невичерпних краса", "Не можеш не йти".
Вірші зі збірки "Не можеш не йти" роміщені на сайті
www.poetyka.uazone.net.
Друкувалася у таких періодичних виданнях: "Дзвін", "Літературний Львів", "Провесень", "Літературна Пустомитівщина", "Світ дитини", "Соняшник" та у книзі "Посвята" до 190-річчя Т. Г. Шевченка.
1.Запросториш віки
запросториш віки своїм шурхотом
наче трава
зацілована росами
в прагненні йти до світила
вигинаючись тілом
журчатимеш диханням
на
цій землі що для оберту
просить узяти на крила
прапорами крил повнячи
кожний у серце приплив
завертаючи ніч як сльозу
для побачень в любові
запросториш віки
несучи в собі силу піску
фільтрувати краплини
не надто загуслої крові
2.Урівнювання
всесвіт серця
як і кожна частинка його пружини
стискується і розширюється
залишаючи умовні лінії кіл
по-жіночому опуклі до впускання у себе
і по-чоловічому стиснені до відрізків діаметрів
що спішать стрілками показувати безупинний рух
тік-так
поки всесвіт розвивається
відшукуванням розв"язків нерівностей
за допомогою урівнювання
