Ірина Гей (ака Noelle Daath) Перекладач, редактор у бюро перекладів. Живу в невеличкому містечку в Миколаївській області.
Пастораль
Опівдні, як уже загнав телята
Макар за обрій, в сизу каламуть,
Співав Господь у райському садочку
Про те, що мертві бджоли не гудуть.
І під бандурні срібнії акорди,
Худий, прозорий, наче тінь од хмар,
На смаглолицій, стогнучій ситарі
Йому підбринькував Раві Шанкар.
І янголя пускало сльози-соплі, –
Святої-бо надудлилось води.
А змій, хвоста простягуючи з пекла,
Тихцем збивав із Дерева плоди
І хрупав смачно й заливався соком,
Грейпфрутову висмоктуючи суть.
Бурчав: "Гудуть, гудуть… то Ти не чуєш.
Вони у мене ще й не так гудуть".
Манівцями...
Тіло панцерової змії
Звідси та ген-ген на о-о-обрії.
Ми розсілись на самім вершечку,
Хитрі захребетники її.
Битий шлях нізвідки у нікуди,
Чи він довгий – вже й не пам’ятають,
Сонми
замордованих
папуг
на узбіччі
свічечки
тримають…
А степи кругом – хоч граєм грай!
І під попсованки невгамовні
Вирушаємо в далекий край,
Де у жаби повні циці моні.
І стоп-краном балувацця – зась,
Бо прийде Сердючка й тирки дасть.
Старі Видубичі
На бЕрезі – і лебеді, і крижні,
Рокита, чорна, мов анахорет,
Малює віттям по воді портрет,
Штрихи наводить хитрі, дивовижні.
Чорніють у воді глибокі стрижні,
Ропуха крекче, мов отой скаред,
І верби похилилися вперед
І лічать до зими зосталі тижні.
Нема ще ні альтанок, ані клумб,
Ще не відкрив Америку Колумб,
Ще не нудьгує крук на мавзолеї...
Тут бігає відв’язаний Сірко,
Поки бабуня здоять молоко,
І козенята скачуть по алеї.
