Дана Рудик — поетеса, перекладач. Народилась у Львові. Одна з трьох співзасновниць порталу «Захід-Схід» та співзасновниця і член ради фундації «Polonia–Ruthenia», що сприяє розвиткові та покращенню польсько-українських відносин.
За освітою — філолог (полоністика), історик, культурознавець (Варшавський університет). Живе й працює у Варшаві. Її переклади Єжи Фіцовського та критично-публіцистичну статтю про нього заміщено у журналі «Київська Русь» (К.: Книга 5 «Вистояне», 2008). Твори опубліковано в журналах «Роман-газета» (2006. — Ч. 4 (20)), «Склянка часу» (2007. — Ч. 44; Ч. 45), «Київська Русь» (2007. — Книга 8 «ProЧуття»; 2008. — Книга 6 «RізNе»; 2008. – Книга 9 «Postімперія»; 2009. – Книга 1-2 «ПереZавантаження»), «Дніпро» (2009), «Сучасність» (2009. — Ч. 12), «Четвер» (2009. — Ч. 30 «Готика»), газеті «Час і Події» (Чикаґо, 2008, Ч. 22), «Українській літературній газеті» (Київ, 2010, Ч. 8), вміщені в альманасі «digital Романтизм ver. 2.0» (Київ: 2007) та збіркові «Прімавера» (Канів: «Склянка Часу*ZeitGlas», 2008), газеті «Наше Слово» (Варшава, 2011. – ч. 62), журналі «Вінницький край» (2/2012. – Ч. 29).
Передмову й твори надруковано в антології «Аз, два, три... дванадцять – лист у пляшці» (Львів: «Піраміда», 2010). Також твори заміщено в антології «Перед Божими яслами: різдвяні легенди та перекази українських письменників» (Львів: «Свічадо», 2009 (Серія "Різдвяна антологія")) та збіркові «На каву до Львова» (Львів: «Видавництво Старого Лева», 2012).
Вірші заміщено в антології «Червоне і чорне: Сто українських поеток XX століття» (Тернопіль: «Навчальна книга – Богдан», 2011).
Переможець конкурсу «Рукомесло – 2007» у номінаціях «Поезія» та «Переклад».
Викладає історію, суспільствознавство та образотворче мистецтво в одній з варшавських шкіл. У цій же школі впровадила факультатив під назвою «культурна спадщина», у рамках якого знайомить учнів з історією та культурою Центрально-Східної Європи.
Мати, донька, дружина. У людях найбільше цінує порядність, самокритичність, почуття гумору й широкий світогляд. Не зносить хамства, глупоти, шовінізму у будь-яких його проявах, позерства, лицемірства, категоричности, неохайності, стереотипів (що декому заміняють мислення) й тієї хвороби, що у народі звуть жабою. Вважає, що справжня жінка за словом у кишеню не полізе й навіть на катафалку повинна виглядати гарно.
Життєве кредо: не вір, не бійся, не проси. Більш за все любить подорожувати.
Âèïóñê
Íà çâГ
Äà òГ
1
Лист до подруги, або Як я вчилася танцювати танґо
18.03.2008
1
Таро
18.03.2008
1
З польської поезії
18.03.2008
2
Незарослі стежки Єжи Фіцовського
01.05.2008
2
Поезії
01.05.2008
3
Поезії
21.06.2008
4
Поезії
25.08.2008
4
Кілька слів про справжнє,
або Чому читачі(-чки) люблять прозу Антона Санченка
25.08.2008
5
Поезії
22.10.2008
6
Різдвяна листівка з Альбендорфу
27.12.2008
7
Жарт
08.03.2009
7
ІСТОРІЯ ОДНІЄЇ ЛЮБОВИ
Рецензія на книгу Ромена Ґарі "Життя попереду"
